zima chemia ua


Center of School Education

7 клас

  • Хімія — природнича наука. Хімія в навколишньому світі.
  • Короткі відомості з історії хімії.
  • Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Основне обладнання кабінету хімії та лабораторний посуд.
  • Початкові хімічні поняття: Речовини. Чисті речовини й суміші. Атоми, молекули, хімічні елементи, їхні назви й символи. Початкові уявлення про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів.
  • Хімічні формули речовин.
  • Валентність хімічних елементів.
  • Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.
  • Масова частка елемента в речовині.
  • Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують.

8 клас

  • Найважливіші поняття хімії: атом, речовина, хімічна формула, валентність, масова частка.
  • Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Основне обладнання хімічної лабораторії та операції з речовинами, правила техніки безпеки.
  • Багатоманітність речовин. Метали й неметали. Прості та складні речовини.
  • Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні рівняння.
  • Оксиген. Кисень. Склад його молекули, фізичні властивості. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори.
  • Вода, склад и молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода — розчинник. Розчини.
  • Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. Періодичний закон Д. І. Менделєєва. Структура періодичної системи хімічних елементів. Значення періодичного закону.
  • Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Сучасне формулювання періодичного закону.
  • Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.
  • Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома.
  • Природа хімічного зв’язку. Електронегативність елементів. Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул. Йони. Йонний зв’язок, його утворення.
  • Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.
  • Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Стала Авогадро. Молярна маса.
  • Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Відносна густина газів.

9 клас

  • Основні класи неорганічних сполук. Хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей.
  • Хімічний зв'язок і будова речовин.
  • Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин і його компоненти. Поняття про кристалогідрати. Розчини насичені і ненасичені, концентровані і розбавлені.
  • Роль води як розчинника в живій природі. Будова молекули води. Вода як полярний розчинник. Розчинність, її залежність від різних чинників.
  • Масова частка розчиненої речовини. Приготування розчинів з певною масовою часткою розчиненої речовини.
  • Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.
  • Розчини кислот, лугів, солей у воді. Електроліти і неелектроліти.
  • Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах. Сильні і слабкі електроліти.
  • Реакції обміну між розчинами електролітів. Іонні рівняння.
  • Хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Оборотні та необоротні реакції.
  • Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів.
  • Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічні реакції.
  • Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.
  • Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови органічних речовин. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах.
  • Метан — найпростіша органічна сполука. Його склад, електронна і структурна формули, тетраедрична будова молекули. Фізичні властивості, поширення у природі.
  • Гомологічний ряд метану. Загальна формула парафінів. Молекулярні і структурні формули гомологів метану (С1 – С10), гомологічна різниця. Зигзагоподібна будова карбонового ланцюга. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії .
  • Хімічні властивості насичених вуглеводнів.
  • Ненасичені вуглеводні. Етилен та ацетилен як представники ненасичених вуглеводнів. Склад молекул, електронні та структурні. формули, кратні зв’язки. Гомологи етену й ацетилену.

10 клас

  • Загальні поняття та закони хімії: атом, молекула, хімічні елементи, хімічні властивості неорганічних речовин
  • Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери.
  • Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.
  • Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
  • Класифікація органічних сполук.
  • Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. Методи одержання алканів, етену, етину, бензену. Застосування вуглеводнів. Хімічні властивості алканів. Методи одержання алканів, етену, етину, бензену.
  • Алкени. Загальна та молекулярні формули алкенів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. Хімічні властивості етену. Методи одержання етену.
  • Алкіни. Загальна та молекулярні формули алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. Хімічні властивості етину. Методи одержання етину.
  • Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості бензену. Методи одержання бензену.
  • Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.
  • Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.
  • Застосування вуглеводнів. Взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів.
  • Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група. Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.
  • Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу.
  • Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.
  • Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

11 клас

  • Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Електроні конфігурації атомів. Збуджений стан атома, Валентний стан атома. Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів.
  • Хімічний зв'язок і будова речовини. Йонний, ковалентний, металічний, водневий хімічні зв’язки: спільні риси та відмінності.
  • Хімічні реакції. Необоротні і оборотні хімічні процеси. Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє. Гідроліз солей. Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму.
  • Неорганічні речовини і їхні властивості Неметали. Загальна характеристика неметалів. Фізичні властивості. Алотропія. Алотропні модифікації речовин неметалічних елементів.
  • Окисні та відновні властивості неметалів. Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Оксиди неметалічних елементів, їх уміст в атмосфері. Кислоти.
  • Вуглеводні. Насичені, ненасичені та ароматичні вуглеводні: їхній склад, будова, фізичні та хімічні властивості.
  • Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання.
  • Продукти перегонки нафти. Застосування нафтопродуктів.
  • Кам’яне вугілля, продукти його переробки.
  • Спирти, їх класифікація, склад та будова. Фізичні та хімічні властивості спиртів.
  • Альдегіди та карбонові кислоти. Оцтова кислота як представник карбонових кислот, її будова, властивості, застосування.
  • Естери. Застосування естерів. Жири як естери, їх властивості. Значення жирів у життєдіяльності організмів.
© 2023 ТзОВ "Інститут Розвитку Шкільної Освіти"